Самоосвіта вчителя математики





Самоосвіта педагога – одна з необхідних умов його професійної діяльності. Щоб викладати математику, вчителю необхідно знати не тільки свій предмет, а й практично досконало володіти методикою його практичного викладання, розбиратися в суміжних наукових сферах і навіть економіці. Головне – у вчителя повинно бути присутнім бажання працювати над собою, експериментувати, вчитися, ділитися з учнями досвідом і знаннями, отриманими в процесі самоосвіти.

 

Вчитель математики з метою підвищення свого рівня складає індивідуальний план, який може включати наступні розділи:

  • Загальні відомості (назва установи освіти, ПІБ, освіта, що і коли закінчив, стаж роботи, відомості про кваліфікаційну категорію, термін реалізації плану).
  • На другий сторінці плану вказується методична тема школи, тема з самоосвіти вчителя математики (наприклад: “Особистісно-орієнтований підхід в навчанні математики”), визначаються цілі та завдання. Ключові цілі самоосвіти вчителя математики – розвиток мислення школярів, логіки, формування у них вміння застосовувати навички на практиці і в незнайомих ситуаціях, розвиток пізнавального інтересу до математики.
  • Очікуваний результат самоосвіти – підвищити якість навчального предмету, впровадити в практику роботу інноваційні методи навчання математики, розробка і проведення уроків, виступи на методичних об’єднаннях, конференціях та ін.

 

Далі слід безпосередньо викласти план із зазначенням термінів виконання заходів, де вказується:

  • вивчення теоретичних матеріалів з обраної теми,
  • складання індивідуального плану роботи над темою самоосвіти,
  • підбір дидактичного і наочного матеріалу,
  • підбір олімпіадних завдань для високомотивованих учнів,
  • апробування теми на уроках математики,
  • взаємовідвідування уроків колег,
  • вивчення передового педагогічного досвіду,
  • вивчення ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій), освоєння нових ефективних комп’ютерних програм з геометрії і алгебри,
  • участь в методичних засіданнях вчителів математики,
  • підвищення кваліфікації (планова і позапланова курсова підготовка, відвідування семінарів),
  • підведення підсумків по темі самоосвіти.

 

При реалізації плану самоосвіти і підготовці уроків необхідно враховувати наступні моменти:

  • враховувати індивідуальні особливості учнів,
  • застосовувати прийоми для актуалізації та збагачення досвіду дітей,
  • стимулювати самостійний вибір освоєння навчального матеріалу учнями,
  • створювати довірчі відносини в навчальних взаємодіях.
  • Через певний проміжок часу вчитель підбиває підсумки і ставить нові цілі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *